Недержавні пенсійні фонди можуть бути таких видів:

Відкритий пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

Корпоративний пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники.

Професійний пенсійний фонд - пенсійний фонд, засновником (засновниками) якого можуть бути організації роботодавців, їх об'єднання, об’єднання громадян, професійні спілки, їх об'єднання або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду, а також фізичні особи, які є працівниками організацій роботодавців, їх об'єднань, членами або працівниками професійних спілок, їх об'єднань, які створили такий фонд.

Розмір недержавної пенсії, на яку Ви можете розраховувати, залежить від розміру пенсійних внесків, періоду їх накопичення та професійності компанії з управління активами фонду.

Діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення контролюється цілою низкою державних органів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стежить за правомірністю діяльності недержавного пенсійного фонду і Адміністратора.

Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку підконтрольна Компанія з управління активами.

Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює нагляд за діяльністю зберігача.

Аудиторська палата України контролює діяльність Аудитора.

Розділення функцій і розмежування коштів учасників НПФ

Функції збору, зберігання і управління пенсійними активами розділені між трьома суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення – Адміністратором, Компанією з управління активами (КУА) та Банком – Зберігачем.

Активи НПФ не можуть передаватися на банківські рахунки Адміністратора, КУА, чи будь-якої іншої організації або особи, а повинні знаходитися виключно на рахунках НПФ у Зберігача. Зберігач контролює діяльність КУА щодо інвестування пенсійних активів, і в разі виявлення порушень інформує Адміністратора, Раду фонду і відповідні державні органи. За рахунок цього нецільове використання коштів стає неможливим.

Ліцензування діяльності

Діяльність всіх компаній, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, ліцензується. Законодавство встановлює достатньо серйозні економічні (розмір статутного і власного капіталу) та технічні (спеціальне програмне забезпечення, розмір і оснащення приміщення) вимоги до таких юридичних осіб, а також вимагає наявність висококваліфікованого персоналу.

Відповідальність суб'єктів, що забезпечують діяльність недержавного пенсійного фонду

Адміністратор НПФ і компанія з управління активами несуть відповідальність за невиконання своїх зобов'язань всім майном, яке належить їм на праві власності. Відповідальність Зберігача обмежується умовами договору про обслуговування пенсійного фонду Зберігачем.

Особлива процедура ліквідації недержавного пенсійного фонду

НПФ не може бути ліквідований шляхом визнання його банкрутом. Навіть при погіршенні фінансового стану фонду учасник не втрачає свої пенсійні накопичення, вони можуть бути переведені до іншого пенсійного фонду, страхової організації або банківської установи за вибором учасника.

Звітність та надання інформації

Компанії, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, подають звітність відповідним контролюючим органам та Раді фонду. КУА і Зберігач також подають звіти Адміністратору, для формування останнім консолідованої річної звітності. Закон зобов'язує щорічно публікувати річну фінансову звітність Фонду і результати його зовнішнього аудиту. Крім того, Адміністратор зобов'язаний щорічно безкоштовно надавати кожному учаснику Фонду інформацію про стан його індивідуального пенсійного рахунку у формі виписки станом на кінець року. Також виписку можна отримати на письмову вимогу за плату станом на будь-яку дату.

Диверсифікація інвестиційного портфеля

Мінімізація ризику втрати пенсійних активів на етапі інвестування досягається за рахунок того, що держава чітко визначає, куди і в яких розмірах можуть бути вкладені пенсійні кошти, а також встановлює вимоги до цінних паперів, в які інвестуються активи НПФ (п.2, ст. 47 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»). Індивідуальна схема розміщення пенсійних активів НПФ працює згідно інвестиційної декларації. Інвестиційна декларація - це документ, який реєструється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та є обов’язковим для кожного НПФ. В інвестиційній декларації вказано, куди і як інвестуватимуться кошти, порядок контролю над цим процесом, вимоги до осіб, що здійснюють управління активами, тощо. Таким чином, досягається не лише виконання завдань щодо захисту пенсійних накопичень від інфляції, а й отримання інвестиційного прибутку, необхідного для виконання НПФ своїх зобов'язань перед учасниками.

Законодавством визначено період початку пенсійних виплат – не раніше ніж за 10 років до офіційного пенсійного віку. Виплати повинні тривати не менше 10 років та можуть здійснюватися щомісяця, щокварталу, раз на 6 місяців, раз на рік.

У випадку, коли накопичена учасником пенсія сумарно не перевищує п’ятдесяти відсотків 12-кратного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб помноженого на 10, ця сума виплачується учаснику одноразово.

Накопичені кошти належать учаснику фонду.

ВКЛАДНИК (особа, яка здійснює внески до НПФ)

Вкладником недержавного пенсійного фонду (в залежності від виду фонду) може бути:

• роботодавець;
• професійна спілка;
• сам учасник;
• подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

Вкладник самостійно визначає розмір та періодичність внесків.

УЧАСНИК (особа, на користь якої здійснюються внески до НПФ)

Учасниками НПФ можуть бути тільки фізичні особи. Участь у недержавному пенсійному фонді є добровільною. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів на власний вибір. Усі кошти, накопичені в пенсійному фонді є повною власністю учасника.

У відкритому фонді учасники - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства.

У корпоративному фонді коло учасників обмежується тільки працівниками підприємства - засновника такого фонду або роботодавця – платника, що приєднався до такого фонду на основі договору.

Учасниками професійного пенсійного фонду можуть бути тільки фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності (занять).

АДМІНІСТРАТОР НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ

Юридична особа, яка має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів. Адміністратор діє від імені НПФ в інтересах його учасників, а саме:

• укладає пенсійні контракти;
• веде персоніфікований облік учасників НПФ;
• забезпечує здійснення пенсійних виплат;
• надає фонду рекламні та агентські послуги;
• веде бухгалтерський облік фонду;
• складає та подає звітність відповідно до вимог чинного законодавства.

КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (КУА)

Компанія, що діє на підставі ліцензізії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку: діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), яка видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку:

• провадить аналіз фондового ринку;
• інвестує активи НПФ відповідно до інвестиційної декларації;
• забезпечує прибутковість пенсійних активів.

БАНК-ЗБЕРІГАЧ

Банк, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності із зберігання активів недержавних пенсійних фондів. Зберігач НПФ:

• відкриває та веде рахунки недержавного пенсійного фонду;
• забезпечує зберігання цінних паперів;
• контролює діяльність КУА та Адміністратора щодо дотримання інвестиційної декларації НПФ.

НЕЗАЛЕЖНИЙ АУДИТОР

Аудитор повинен відповідати вимогам, що встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Аудитор здійснює:

• перевірку діяльності НПФ;
• перевірку діяльності Адміністратора;
• перевірку діяльності КУА;
• перевірку діяльності Зберігача.

Аудиторські перевірки проводяться не рідше одного разу на рік за рахунок коштів суб’єкта, що перевіряється. Результати аудиторських перевірок підлягають оприлюдненню.

Механізм роботи НПФ достатньо простий:

Вкладник (юридична або фізична особа), яка на підставі пенсійного контракту здійснює внески у НПФ на користь учасника – фізичної особи, яка у майбутньому буде отримувати додаткові пенсійні виплати. В пенсійному контракті, який укладається між вкладником та фондом, зазначаються всі умови співпраці.

Пенсійні внески на користь учасника НПФ (майбутнього пенсіонера) можуть здійснювати:

• роботодавець цього учасника;
• професійна спілка, членом якого являється учасник;
• сам учасник;
• подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

Всі внески до НПФ є власністю учасника, незалежно від того, хто їх здійснював.

Кошти учасника, накопичені у НПФ, обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку. Інформація про стан такого рахунку надається учаснику фонду один раз на рік безкоштовно, або платно за його письмовою заявою.

Пенсійні накопичення учасників знаходяться на окремому рахунку недержавного пенсійного фонду у Зберігача, який стежить за цільовим використанням коштів НПФ, а у випадку виявлення порушень, інформує відповідні державні органи.

Адміністратор фонду виконує всі «організаційні» функції: співпрацює з учасниками та вкладниками, залучає внески, здійснює виплати та веде персоніфікований облік учасників.

Накопичені кошти інвестуються компанією з управління активами (КУА) з метою отримання інвестиційного прибутку та захисту від інфляції. Діяльність КУА регламентується законодавством та Інвестиційною декларацією фонду.

У майбутньому, за умови настання підстав, передбачених законодавством, учасник отримує пенсійні виплати зі своїх накопичених коштів.

Органами управління недержавного пенсійного фонду є збори засновників та рада пенсійного фонду (рада фонду). Створення інших органів управління Фонду заборонено законодавством.

Збори засновників

Збори засновників (уповноваженого органу одноосібного засновника) НПФ проводяться не рідше одного разу на рік. Збори засновників - це орган управління НПФ, який:

• затверджує статут пенсійного фонду та зміни до нього, а також пенсійні схеми та зміни до них;
• затверджує підсумки роботи пенсійного фонду;
• заслуховує звіти ради пенсійного фонду;
• виносить рішення про притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду;
• обирає нових членів ради фонду замість тих, повноваження яких були припинені;
• приймає рішення по питаннях, що винесені на розгляд зборів на вимогу учасників фонду, які становлять не менше ніж десять відсотків загальної кількості учасників.

Рада фонду

Рада фонду - це орган управління НПФ, який:

• контролює діяльність НПФ;
• визначає інвестиційну політику;
• призначає /змінює суб’єктів, що обслуговують НПФ, а саме: адміністратора, компанію з управління активами, зберігача та аудитора;
• заслуховує звіти про діяльність суб’єктів, що обслуговують НПФ;
• затверджує інформацію про фінансовий стан фонду;
• контролює цільове використання пенсійних активів.

Основна мета НПФ – забезпечити громадян пенсійними заощадженнями додатково до державної пенсії. Таким чином, недержавне пенсійне забезпечення через НПФ функціонує не замість загальнообов’язкового пенсійного страхування, а доповнює його.

Цілі НПФ:

• Довгострокове накопичення капіталу.
• Захист накопичень від інфляції.
• Ефективне управління заощадженнями.
• Управління розміром пенсії та часом її отримання.

Останнім часом у всіх країнах світу відбувається, так звана, «демографічна криза». Пенсіонерів стає все більше, тоді як кількість працюючих зменшується. Ця тенденція позначається на рівні життя всього населення: працюючі громадяни несуть на собі зростаючий податковий тягар, тоді як пенсіонери одержують пенсії, що не відповідають реальній вартості життя, оскільки солідарна пенсійна система базується на виплатах, сформованих за рахунок відрахувань працюючих верств населення.

Як показує світовий досвід, нормальний баланс забезпечується, коли на кожного пенсіонера припадає не менше трьох працюючих громадян, а в нашій країні цей показник вже нижчий. І прогнози невтішні: за даними різних демографічних досліджень, через 20-30 років кількість працюючих і пенсіонерів може зрівнятися (тобто одна працююча людина буде утримувати одного пенсіонера). Це означає, що в майбутньому стане неможливо виплачувати пенсії літнім людям тільки за рахунок страхових внесків, зібраних з тих, хто працює. Тому для вікових груп, які, за прогнозом, зіткнуться з цією проблемою, потрібно вже зараз починати накопичувати кошти, призначені персонально для них.

Нові можливості у сфері персонального накопичення пенсійних коштів відкрила пенсійна реформа, проведена в 2004 році. В результаті реформи наша країна перейшла від солідарної до змішаної пенсійної системи, яка передбачає три рівні накопичення пенсійних коштів.

Перший рівень - це звична для нас загальнообов'язкова система пенсійного забезпечення (солідарна система), де із заробітної плати працівника певний відсоток перераховується до Пенсійного фонду України (ПФУ). Як і раніше, ПФУ відповідає за призначення і виплату кожному базової пенсії. При цьому така пенсія напряму залежить від наявності і розміру офіційної заробітної плати і страхового стажу (періоду переліку внесків до Пенсійного фонду України за працівника). Чим раніше почнуться відрахування обов'язкових внесків до ПФУ, а також, чим більший розмір заробітної плати, з якої сплачені ці внески, тим на більший об'єм пенсії Ви можете розраховувати.

Другий рівень - обов'язкова накопичувальна система, яка є складовою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Суть такої накопичувальної системи полягає у тому, що обов'язкові відрахування із заробітної плати працівника до Пенсійного фонду України (ПФУ) розділяться на дві частини. Одна частина відрахувань йде в ПФУ (згідно першого рівня пенсійної системи), а друга – акумулюється в єдиному Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах – суб’єктах другого рівня та обліковується на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян. В подальшому ці кошти будуть інвестуватися для отримання додаткового доходу на користь учасників другого рівня. Після досягнення пенсійного віку учасники другого рівня додатково до виплат з першого рівня зможуть отримувати також пенсію (одноразову виплату або довічну пенсію) з обов'язкової накопичувальної системи другого рівня. Всі ці виплати здійснюватимуться за рахунок коштів, акумульованих у Накопичувальному пенсійному фонді та відповідних недержавних пенсійних фондах.

Третій рівень - накопичувальна добровільна система недержавного пенсійного забезпечення. Система базується на принципах добровільної участі громадян (працюючих і непрацюючих), а також працедавців і їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання додаткових пенсійних виплат до тих, які гарантовані державою. До третього рівня, окрім страхових компаній і банків, відносяться недержавні пенсійні фонди (НПФ), які функціонують виключно з метою:

• накопичення пенсійних внесків на користь учасників НПФ;
• інвестування пенсійних внесків для отримання доходу на користь учасників НПФ;
• виплати накопичених пенсійних коштів учасникам або їх спадкоємцям.

Кошти, що накопичуються в НПФ, інвестуються в економіку країни з метою захисту від інфляції та отримання інвестиційного прибутку. При цьому, інвестування здійснюється професіоналами (компаніями з управління активами) і чітко регулюється законодавством. Безпосереднє зберігання пенсійних активів здійснює банк-зберігач, який частково контролює роботу фонду і є відповідальним за нецільове використання цих активів. Кошти, зібрані у фонді, є власністю учасників фонду.

Розуміння роботи нової пенсійної системи та участь у всіх трьох рівнях забезпечить Вам фінансове благополуччя і впевненість у завтрашньому дні.

У системі недержавного пенсійного забезпечення можуть здійснюватися наступні види пенсійних виплат:

• пенсія на визначений строк;
• одноразова пенсійна виплата;
• довічна пенсія.

ПЕНСІЯ НА ВИЗНАЧЕНИЙ СТРОК

Періодична пенсійна виплата здійснюється відповідно до договору про виплату пенсії на визначений строк. Для укладення такого договору учасник подає адміністратору НПФ заяву, в якій визначає момент початку отримання додаткової пенсії (так званий «пенсійний вік»). Така заява подається за два місяці до визначеної учасником дати настання пенсійного віку.

Пенсійний вік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за заявою учасника фонду. Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більш як на 10 років, якщо інше не визначено законом. Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути більшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Учасник фонду має право змінити визначений ним пенсійний вік шляхом подачі заяви Адміністратору фонду не пізніше ніж за 15 робочих днів до настання визначеного пенсійного віку.

Періодичність пенсійних виплат учасник має право встановлювати самостійно (щомісячно, щоквартально або щорічно). Причому, вона не залежить від того, як часто робились внески в НПФ.

Строк отримання виплат також обирається учасником Фонду, але при цьому він має бути не менше 10 років.

Сума пенсійних виплат залежить виключно від розміру коштів накопичених на індивідуальному пенсійному рахунку учасника.

На початку кожного фінансового року особі, яка отримує пенсію на визначений строк, обов’язково надається інформація про стан індивідуального пенсійного рахунку.

ОДНОРАЗОВА ПЕНСІЙНА ВИПЛАТА

Одноразова пенсійна виплата здійснюється за заявою учасника фонду у випадках:

• якщо на дату настання пенсійного віку, сума належних учаснику фонду пенсійних коштів не досягає суми, достатньої для забезпечення протягом 10 років щомісячної виплати у розмірі 50% офіційно затвердженого прожиткового мінімуму, законодавчо визначеного для непрацездатних громадян;
• наявності або настання інвалідності учасника фонду, яка підтверджується довідкою медико-соціальної експертної комісії;
• критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду, який підтверджується одним із таких документів:
• формою первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974, у випадку наявності в учасника онкозахворювання або інсульту;
• висновком (рішенням) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, засвідченим відповідними підписами та печаткою закладу охорони здоров’я, у якому зазначено, що стан здоров’я учасника на дату видачі довідки є критичним (для всіх видів захворювання, щодо яких лікарсько-консультативна комісія дійшла висновку, що такий стан здоров’я учасника є критичним);
• виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України, підтвердженого документом відповідно до чинного законодавства.

Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово (крім здійснення такої виплати учаснику фонду у разі критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або наявності у нього інвалідності), проводиться в повній сумі пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду станом на дату отримання заяви про здійснення одноразової пенсійної виплати.

У випадку надання відповідних документів, що підтверджують критичний стан здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або інвалідність учасника фонду, такий учасник має право самостійно визначити суму пенсійних коштів або частку пенсійних коштів у відсотках від загальної суми пенсійних коштів, облікованих на його індивідуальному пенсійному рахунку, що має бути йому виплачена.

Успадковані пенсійні кошти також виплачуються одноразово.

Пенсія на визначений строк та одноразова пенсійна виплата здійснюються Адміністратором фонду в безготівковій формі одним із способів:

• шляхом перерахування коштів на поточний або картковий банківський рахунок Учасника;
• поштовим переказом.

ДОВІЧНА ПЕНСІЯ

Довічна пенсія виплачується страховою організацією із коштів, накопичених в НПФ, на підставі договору страхування довічної пенсії впродовж життя учасника після досягнення ним пенсійного віку.

Для забезпечення виплати довічної пенсії адміністратор НПФ забезпечує перерахування страховій організації накопичених учасником коштів.

Довічна пенсія не успадковується.

Внески до недержавного пенсійного фонду здійснюються в національній валюті України.

Юридичні особи здійснюють пенсійні внески тільки в безготівковій формі.

Фізичні особи можуть здійснювати внески шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Фонду:

• через касу будь-якого банку;
• поштовим переказом;
• через бухгалтерію свого підприємства.

Розмір і періодичність внесків вкладник фонду визначає самостійно, ця сума не обмежена.

Юридичні особи можуть встановлювати розмір внесків з урахуванням:

• стажу роботи співробітника на даному підприємстві;
• посади;
• віку співробітника;
• професійних досягнень співробітника;
• будь-яких інших критеріїв за вибором роботодавця.

Для вкладників Фонду (фізичних та юридичних осіб) існує можливість тимчасово припинити сплату пенсійних внесків.

Якщо внески в НПФ здійснює роботодавець, то, в разі зміни місця роботи учасника фонду (ліквідації, реорганізації або банкрутства підприємства, зміни його власника тощо), всі внески, здійснені вкладником-роботодавцем, залишаються у власності учасника і не можуть бути вилучені роботодавцем ні за яких обставин.

Пенсійні накопичення, які знаходяться на індивідуальному пенсійному рахунку учасника, обліковуються в «одиницях пенсійних активів».

Одиниця пенсійних активів - показник системи персоніфікованого обліку, який застосовується для визначення суми пенсійних коштів, що належать учасникові пенсійного фонду та обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді.

Сума пенсійних коштів, що належить кожному учаснику фонду, визначається шляхом множення кількості одиниць пенсійних активів фонду, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, на чисту вартість одиниці пенсійних активів фонду та відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду. Сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду.

Чиста вартість активів пенсійного фонду, кількість одиниць пенсійних активів фонду учасників фонду та чиста вартість одиниць пенсійних активів фонду визначаються кожного робочого дня.

Фізична особа, що сплачує внески за себе, має право на отримання пільги щодо сплаченого податку на прибуток, тобто на щорічне повернення переплаченого податку на прибуток. База оподаткування вкладника-учасника буде зменшена на суму його внеску до НПФ за рік. Але повернення переплаченого податку буде здійснюватись лише з суми внесків до НПФ, що не перевищують прожиткового мінімуму для працездатної особи встановленого на 1 січня звітного року, помноженого на 12 та на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг стежить за діяльністю НПФ і Адміністратора. Компанія з управління активами підконтрольна Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Нагляд за діяльністю Зберігача здійснює Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Вкладник – особа яка робить пенсійні внески на користь учасника фонду шляхом перерахування коштів до пенсійного фонду згідно з умовам пенсійного контракту.

Вкладником недержавного пенсійного фонду (в залежності від виду фонду) може бути:

• роботодавець;
• професійна спілка;
• сам учасник;
• подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Пенсійні накопичення в НПФ є приватною власністю учасника, тому будуть успадковуватись згідно заповіту або відповідно до встановлених Цивільним кодексом черг спадкування. Спадкоємець отримає всю суму у вигляді одноразової виплати.

Так, законодавчо-нормативна база дозволяє таку практику, і навіть більше того – концепція трирівневої системи пенсійного забезпечення передбачає формування пенсії з декількох джерел, в тому числі з Пенсійного фонду України і НПФ одночасно.

Мінімальний та максимальний вік учасника не обмежений законодавством.

Згідно законодавства дохідність НПФ не може гарантуватись.

Підприємство може тимчасово припинити пенсійні внески, якщо це передбачено Пенсійним контрактом. У випадку, коли підприємство з будь-яких причин вирішило розірвати Пенсійний контракт, гроші, що обліковуються на індивідуальних пенсійних рахунках його працівників, залишаються власністю цих працівників. Вони можуть продовжити брати участь в НПФ, або дочекатися настання пенсійного віку, визначеного чинним законодавством, після чого вони зможуть отримувати пенсійні виплати.

Ст. 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» містить положення, які дозволяють використовувати частину внесків для укладення договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника Фонду. Розмір страхового внеску за таким видом страхування не може перевищувати 1% розміру пенсійного внеску, що сплачується учасником фонду або за учасника, який виявив бажання брати участь у такому виді страхування.

Винагорода компанії з управління встановлюється у відсотковому відношенні до чистої вартості активів недержавного пенсійного фонду. За рахунок ефективного управління вартість активів фонду зростає, тому чим краще ми працюємо, тим більше заробляємо.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) — фінансова установа, яка працює для пенсійного забезпечення громадян і має статус неприбуткової організації. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти в різні фінансові інструменти з метою їх збереження, захисту від інфляції та примноження, а пізніше здійснює виплати учасникам фонду за рахунок накопичених пенсійних активів.

Раз на рік Адміністратор зобов'язаний надати Учаснику безкоштовну виписку з його рахунку станом на кінець року.

Кожний вкладник НПФ укладає з фондом пенсійний контракт і на його підставі здійснює внески на користь учасника шляхом перерахування коштів на рахунок НПФ. Адміністратор НПФ обліковує кошти, що надійшли за конкретного учасника, на його персональному пенсійному рахунку. На цьому рахунку відображаються всі операції, що відбуваються з коштами учасника в процесі співпраці з фондом.Кошти, що надійшли від вкладників акумулюються та інвестуються КУА в різні активи (цінні папери, нерухомість, депозити тощо), і кожному учаснику належить частка заробленого КУА інвестиційного прибутку.

В майбутньому, за умови настання підстав, передбачених законодавством, учасник отримає пенсійні виплати з накопичених коштів. Впродовж періоду пенсійних виплат залишок коштів продовжуватиме приносити прибуток.

Ви можете поповнювати пенсійний рахунок на будь-яку суму.

КУА ОЗОН одна з провідних компаній на фондовому ринку України, що має багаторічний позитивний досвід управління активами.

Наша команда намагається максимально ефективно використовувати існуючі фінансові інструменти для отримання максимально можливого прибутку при мінімально можливих ризиках. Використання прогресивних методів аналізу поточної ситуації на фінансових ринках та досвід висококваліфікованих фахівців дозволяють КУА ОЗОН з року в рік демонструвати високі показники доходності.

Примноження ваших заощаджень  є  нашою  головною задачею.

Виплати можуть бути одноразовими та на визначений строк.

Підставою  для здійснення одноразової виплати може бути:

• медично-підтверджений критичний стан здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо);
• настання інвалідності;
• у разі, коли сума пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку, не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Національною комісією, що здійснюєдержавне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
• виїзд учасника фонду на постійне проживання за межі України.

Термін, впродовж якого здійснюються пенсійні виплати на визначений строк, вказується учасником фонду в заяві, яку він подає Адміністратору, і не може бути менше ніж 10 років, від початку здійснення першої виплати.

Пенсійні виплати на визначений строк можуть відбуватися з такою періодичністю:

• щомісячно;
• щоквартально;
• один раз на шість місяців;
• один раз на рік.